Бліни-початківці рідко бувають вдалі. Чи не вперше за останні п'ять років стартапів у фестивальному і подієвому просторі можемо бачити адекватний. Адже часто трапляється ситуація - хороший творчий продукт, проте погана організація-комунікація не дає ним насолодитись. На Одеському міжнародному кінофестивалі остання потішила: позиціонування (фестиваль фільмів з гумором) відповідне місту проведення; маркетингова легенда з факту, що в Одесі за два роки до показів Люм'єрів у Парижі відбувались аналогічні (просто кіноапарат не був запатентований) - працює на ідею фесту;  селекція картин  - дотримано заявленого позиціонування про гумор повністю (в результаті - хороші, свіжі картини з гумором чорним, тонким, товстим, трагікомічні); достатня насиченість актуальними подіями (творчі зустрічі з Хауером, Стеллінгом, Зануссі, Перельманом, Муратовою, круглі столи з кіновиоробництва). Насиченість - адекватна, реально подивитись фактично весь конкурс, спец покази, частини ретроспектив, відвідати зустрічі.  Реакція аудиторії одеситів - повні зали. Звісно, були й огр. проблеми - наприклад майже провальна по тех. організації зустріч з Рутгером Хауером: розчарування від непрацюючих мікрофонів та звуку відео підігріли примітивні питання аудиторії. Чи то так тоді стали планети на голівудського актора, але надалі рівень творчих зустрічей та питань аудторії зріс до адекватного. Хороша ініціатива - "Літня школа" для студентів та молодих спеціалістів, котрі реально могли отримати вел кількість практичної та метафізичної інфо. Івент відкриття і закриття, спец показ "Броненосьця Потьомкіна" на відповідних сходах - повага. Здивування викликають лише фільми церимонії відкриття і закриття - імхо, помітно слабші за більшість, що були представлені в програмі фесту. Вцілому, море і кіно вкотре виявились привабливим сплавом. А секрет успіху, як завжди, геніально простий: ідея, бюджет, хороша команда професіоналів. Смішивши творця, планую поїздку на наступний рік. Нижче та в пості зверху - відео-салату примітних подій.